Mini 5 Pro та Air 3S стоять у лінійці DJI на щабель один від одного, і різниця між ними не про пікселі — вона про вагу і про те, у що ця вага обходиться в паперах. Mini 5 Pro втискає 1-дюймовий сенсор у корпус 249,9 g; Air 3S витрачає 724 g, щоб додати другу теле-камеру, міцніший корпус і довші, стабільніші польоти.
За якістю зображення вони ближче, ніж підказує різниця в ціні. В обох головна камера — 1-дюймовий сенсор, тому за доброго світла різниця невелика. Air 3S виривається вперед в охопленні та дальності: окрема теле-камера відкриває кадри, які Mini просто не побудує, а більший акумулятор довше тримає зйомку. Якщо ви часто знімаєте різні сцени, саме ця гнучкість і є справжнім апгрейдом.
Портативність і стійкість до вітру тягнуть у різні боки. Mini 5 Pro зникає в кишені куртки і лишається під межею 250 g — реальна перевага в подорожі. Плата за це — стабільність: на такій вазі його хитає за сильного вітру, тоді як важчий Air 3S тримає лінію в прибережному вітрі й на холоді. Це фізика, а не реклама.
Але рішення, яке покупці найчастіше недооцінюють, — це посвідчення. Mini 5 Pro — клас C0, тому іспит A1/A3 не обов'язковий. Air 3S — клас C1: до першого польоту потрібно мати сертифікат A1/A3. В обох є камера, тому в Латвії обом усе одно потрібна реєстрація експлуатанта. Тому чесне питання не "яка камера краща", а "чи готовий я сертифікуватися". Якщо так — Air 3S більш здатний дрон; якщо хочете літати вже цими вихідними без іспиту, Mini 5 Pro зроблений саме для цього.
У будь-якому разі — вивчіть правила повітряного простору до польоту. Для дрона C0 вони діють так само суворо, як для C1, і саме їх знання зберігає і дрон, і бюджет цілими.